Свято книги «Книга – це дивний світ»

„Книга – ключ до знань”,

„Книгу читай, розуму набирай”,

„З книгою жити, з добром дружити”,

„Книга – твій друг, без неї, як без рук,

„День без книги – що обід без хліба”.

ВЕДУЧИЙ 1.    Є багато див на землі, створених природою і зроблених людиною. Та чи не найбільше диво з див – книга. У ній весь неосяжний світ. Як незгасимий смолоскип освітлює шлях людині книга.

Ведучий 2.   Добрий день, дорогі читачі! Кожного року в останній тиждень березня в Україні щорічно проходить Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги. Славні традиції проведення тижня було започатковано ще в далекому 1944 році. У той непростий час, обпалений крилом війни, велика увага приділялася дитячій книзі, яка несла святе слово дітям – майбутнім творцям, винахідникам, вченим.

ВЕДУЧИЙ 1.  Саме зараз у нас у школі проходить Тиждень дитячої книги. Ми вітаємо вас всіх з цим чудовим святом!

Книга — одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по країні Знань: розповідає про те, як вирощують хліб і зводять будинки, варять сталь і приборкують ріки. Як не можна жити без повітря, води та хліба, так не можна жити і без книги. Недарма і прислів’я є: «Хліб годує тіло, а книга — розум».

ВЕДУЧИЙ 2.  Чи знаєте ви, друзі, що були на світі і кам'яні книги. Це закони вавілонського царя Хаммурапі, записані за 2000 р. до н. е. на кам'яному стовпі висотою 2 м., вагою 10 т. Сьогодні цей текст можна розмістити на 50 сторінках середнього розміру.

Найбільше видання в світі – багатотомна збірка „Акти і публікації Британського парламенту 1800 – 1900 рр.” вагою 31 т. Щоб їх прочитати треба 6 років затратити. На оправу цих книг пішла шкіра 34 тисячі кіз.

ВЕДУЧИЙ 1.  Найбільша у світі книга – німецький атлас 1661 року вагою 120 кг. Також німецькими поліграфістами видано найменшу книжечку форматом 2 мм.

А перлиною слов'янської поліграфії є книжка байок Леоніда Глібова, що була видрукована 140 років тому, розмір якої трохи більший за звичайну марку.

Найдорожча книга в світі є Біблія 1455 р. виготовлена на пергаменті. У 1926 р. американець Уолте заплатив за неї 350 тисяч доларів. На даний час вона знаходиться у Вашингтоні в бібліотеці Конгресу як національна цінність.

ВЕДУЧИЙ 2.   Всі ми знаємо про мудрого чоловіка на ім'я Нестор літописець. Крім цього літопису Україна прославилася такими літописами як „Повість минулих літ”.

ВЕДУЧИЙ 1.   Ярослав Мудрий заснував у 1037 р. першу бібліотеку у Київській Русі. Бібліотека Ярослава Мудрого знаходилася при Софіївському соборі у Києві. У соборі сиділи монахи, вони вручну переписували книги, виводили кожну букву, а великі букви оздоблювали орнаментом, політурки книг – коштовним каміням, золотом і сріблом. Такі книги коштували дуже дорого, а придбати їх могли заможні люди.Бібліотека Ярослава Мудрого налічувала понад 950 томів.

ВЕДУЧИЙ 2.   З дитячих років книжка допомагала вам пізнати себе і зрозуміти світ, що вас оточує. Казки, веселі та сумні вірші, оповідання про сміливих людей, які боролися за щастя народу, про таємниці природи, про те, як живуть люди. Часто трапляється так, що вчасно прочитаний твір підказує вибір життєвого шляху, професії.

ВЕДУЧИЙ 1.   І чим би ви не захоплювались: історією, природознавством чи технікою, на допомогу завжди прийдуть книжки. Величезний світ — принадний і різноманітний — рине до нас із книжок.

ВЕЧУЧИЙ 2.   А зараз надаємо слово нашим наймолодшим читачам – учням 1 класу

1-й учень.

«Тиждень книжки!» — зазвучало

Серед міста, як сигнал.

За годину місто стало,

Як один читальний зал.

2-й учень.

Всі читають урочисто —

І безвусі, й вусачі.

Скільки мешканців у місті,

Стільки в місті читачів.

3-й учень.

Лиш з малими читачами

В хаті клопіт вечорами:

Від книжок, хоч треба спати,

їх ніяк не відірвати!

4-й учень.

За той тиждень розмаїті

Полюбились так книжки,

Що кладуть донині діти

На ніч їх під подушки.

5-й учень.

Дорогі вчителі і учні,

В нас сьогодні книжки свято!

Разом будем відзначати,

Книгу-друга шанувати.

6-й учень.

В кожнім домі, в кожній хаті —

У містах і на селі, —

Хто навчився вже читати,

Має книгу на столі.

7-й учень.

Дружба з книгою — це свято,

Не було б його у нас,

Ми б не знали так багато

Про новий і давній час.

8-й учень.

Книгу зрозумілую,

Чесну і сміливую,

Хочуть всі читать.

9-й учень.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать —

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать!

10-й учень.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок у горі,

Як листя на гіллі —

Стільки книг на землі!

11-й учень

Є великі і малі,

На полицях, у столі —

Ваші друзі-книжки.

12-й учень.

Книжка — добрий вірний друг,

Книжка знає все навкруг:

Про старі й нові країни,

Космос та морські глибини,

(Учні виконують пісню «Марш юних книголюбів» на мотив «Гей, ви, стрільці січовії...»).

Гей, хлоп'ята і дівчата,

Раз, два, три!

Всіх вітаємо зі святом.

Раз, два, три!

Я читач твій, книжко мила,

Бо знання — велика сила.

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

Буде дощик, а чи спека,

Раз, два, три!

Жде мене бібліотека,

Раз, два, три!

Поспішу до неї радо,

Як солдатик на параді,

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

І одне я твердо знаю,

Раз, два, три!

Книжку гарну прочитаю,

Раз, два, три!

Про епохи і народи,

Про події і пригоди,

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

Щоб почули нас далеко!

Раз, два, три!

Хай живе бібліотека!

Раз, два, три!

Вам здоров'я та удачі,

Віншуваннячка дитячі,

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

ВЕДУЧИЙ 1.    Дорогі читачі! Задумайтесь, яке місце у вашому житті займає книжка, як її треба берегти і шанувати? Герої наших улюблених книжок поруч з нами. Вони дуже різні: розумні, хоробрі, сміливі. Вони завжди ведуть нас за собою. І таке буває весь час: і дорослими станете, а з вами назавжди залишаться ваші друзі - книжки.

ВЕДУЧИЙ 2.    До нас на свято завітали казкові герої – Гномик та Незнайко

Гномик:  Доброго дня, друзі! Радий вас бачити на святі книжки. Я часто ходжу в бібліотеку, читаю багато цікавих книжок і хотів розказати про одну із них.

(з’являється підстрибуючи Незнайко). 

Незнайко:  О, гномик Андрусик , А що це  тут робиш , ти часом не заблукав? Де твоя казкова хатинка?

Гномик: По перше Незнайко, треба привітатися,  тут же стільки  публіки.

Незнайко: Де бубліки?

Гномик: Не бубліки, а публіка. Який ти не вихований, а все це тому що мало читаєш  і до бібліотеки не ходиш

Незнайко:  Хто це вигадав про мене:

                     "Не читав Незнайко книг?!

                     "Я читаю їх щоденно,

                     "Проковтнуть" чимало встиг.

                                                                                              

                         Без затримки, без зупинки.

                         Прочитав я всі книжки –                                                       

                         Від картинки до картинки,

                         Ну а потім - навпаки!

 Все я знаю про Мазая,

 Про старого дивака, 

Він же завжди у трамваї

"Зайцем" їздить без квитка.

Змій Горинич був слугою,

Бармалей у морі жив,

А із Бабою-Ягою

Буратіно подружив.

Без затримки, без зупинки

Прочитав я всі книжки -

Від картинки до картинки,

Ну а потім - навпаки.

(Гном сміється)

Гномик:        Не ображайся Незнайко, але ти книжки читаєш як той вітер: в одне вухо влітає, в друге - вилітає.

Незнайко:     Зовсім я не так читаю!

                        І тому багато знаю.

                        Ви переконайтесь, діти,

                        Знаю я усе на світі!

                        Знаю: діти вчаться полі                              

                       А комбайн працює в школі!

                        Знаю: нас стрижуть в лікарні,

                        а лікують в перукарні!

                        А книжки беруть в аптеці,

                        ліки - у бібліотеці! 

Гномик:        Ой щось ти наплутав . Діти може Незнайко помилився. Давайте разом допоможемо йому.

Може діти вчаться (в школі),

а комбайн працює (в полі),

а лікуються (в лікарні),

а стрижуться (в перукарні),

ліки всі беруть (в аптеці),

а книжки - (в бібліотеці)

Гномик:         Незнайко я запрошую тебе до бібліотеки і тоді ти зможеш багато чого дізнатись , чоб з тебе діти не сміялись гайда зі мною .

Незнайко:      Куди? Куди? В білібілітеку? В білу аптеку? Я здоровий  - не кашляю і не чхаю!

Гномик:         Не в білібілітеку, і не в білу апеку а в бібліотеку.

Незнайко:      Що воно за слово таке «біб – лі – о – те – ка»?

Гномик:         Слово «бібліотека» складається з двох слів. «Бібліо» - це книга, «тека» - це сховище, разом – сховище для книг.

Незнайко:      О, тепер я знаю. Бібліотека – це місце, де ховають книги, щоб ніхто не знайшов.

Гномик:          Зовсім, ні! Навпаки, книги з бібліотеки видають всім і залюбки.

Незнайко:       А для чого?

Гномик:          Для того, щоб їх читати і про все багато знати. До речі, тобі Незнайко потрібно вже давно туди записатись. Коли тебе щось запитаєш, ти ніколи нічого не знаєш. А в бібліотеці , візьмеш книги , які тебе навчать розуму і будеш ти тоді не Незнайком а Знайком  . Ну що зайдемо до них в гості. Тим більше, що в них сьогодні свято книги привітаємо заодно.

Всі разом:       До зустрічі !

ВЕДУЧИЙ 1.    Дорогі діти, зараз перед вами буде таке завдання: відгадати із якої відомої казки нам учениці 5 класу продемонструють цей танець

ВЕЧУЧИЙ 2.   А зараз давайте послухаємо, що нам скажуть наші книголюби

1 книголюб.   Що не кажіть, а найкращі книжки у світі – це казки. Я прочитав їх багато: казки Андерсена, братів Грімм, Пушкіна, українські народні казки, літературні. І скільки б не читав ще хочеться. Усе б життя читав

2 книголюб.   Теж мені! Такий дорослий, а ще казочки полюбляє! Книжки про війну, сміливих героїв – то твори!

3 книголюб.    Хваліться, хваліться! А я мрію як виросту бути лісником. І зараз зміг би, та кажуть малий ще. Я усе знаю – кожне деревце, кущик, травинку. І про мурах знаю багато, і чого птахи відлітають. Ліс – це чудо. Я можу прожити в лісі скільки завгодно, бо знаю, що можна їсти, із чого можна приготувати їжу. А все книжки. Ось вони мої вчителі

4 книголюб.   Ну ви бачили таке – як кулики: кожен своє хвалить. А ми хто? Школярі. Мені до вподоби книжки про школярів. Бажаєте веселі вірші? Будь ласка! Хочете оповідання? Прошу! З них дізнаєшся і про себе і про своїх товаришів так багато цікавого.

ВЕЧУЧИЙ 1. Дякуємо вам, наші книголюби. На наше свято завітали до нас баба Палажка та баба Параска, давайте їх послухаємо

Імпровізована сценка баби Палажки та баби Параски І.С. Нечуя - Левицького

Палажка : А чого ж то ти на голову начепила нову квітчасту хустку з червоними торочками ще й в добре намисто вбралась? Убралася неначе дурна дівка на весілля. Вже б давно час їй дбати на смерть а вона в червоне намисто вбралась

Параска : А ти як була дівкою задрипанка такою і осталась

Палажка : А за те я багато од тебе молодша. Я ще на припічку кашу їла та гусенят пасла а ти вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями аж тини тріщали .До мене – то ніде правди діти ішли старости так що з М’ясниці й двері не зачинялись. Я одіслала з гарбузом 20 пар старостів, а до тебе ніхто з старостами і через поріг не заглядав доки не піддурила Омелька, тай той узяв тебе через те ,що в його й тепер не всі вдома, а за молоду зовсім  _ таки не було й однієї клепки в голові. Ти сама блудниця з роду як і твоя мати була.

Параска: Та не відволікай мене брехнями своїми. Подивись , які тут люди красиві і культурні сидять. А ще в цьому селі є чудова школа, а в ній бібліотека. Ну як палац ну як казка.

Палажка: Там що й справді так  гарно ?

Параска: Аякже. А ти що там не була? Ой проґавила ти свої молоді роки. Що там за книжок з малюнками. З картами, з фотографіями! А яка там обслуга! В момент всі твої забаганки виконають! Палажка: Всьо шо захочу? Параска: Всьо шо хоч. Там же є Інтернет! Палажка: А то хто такий їх начальник? Параска: Ну й село. Інтернет – це така мудра махіна, яка всьо шо хоч знайде.

 Палажка: А... то це міліція!

Параска: Але й ти тупа... Це шафа, в якої розуму більше, як у цілої роти академіків.

Палажка:  Шо, і каваліра може той Інтернет найти?

Параска:  Певно шо може. А в тебе шо, лиш такі запити?

Палажка: Та ні, але ж я інтересуюся. Може ти мене по-приятельськи поведеш туди.

Параска: Хоч  зараз.    Саме туди я йду. Бачиш, квіти несу. Там у них нині свято.

Палажка:  Яке ще?

Параска: Свято книги святкують, так би мовити. Йду поздоровляти. Хочеш, поділюся букетом і гайда зі мною.

Палажка:  А кавалєри там будуть?

Параска: Спеціально для тебе, кумасю, замовимо по Інтернеті.

Палажка:  Ну то, зачекай, най прихорошуся(дивиться в дзеркало). А може я їм свої творіння подарую. Зачекай, най нагадаю. Заодно оціниш чи підійде, як я їм так скажу - добре буде? Слухай:

Вітаю з святом щиро нині,

Щоби ви всі були щасливі,

Щоб не було від читачів відбою,

Й вам гроші лилися рікою.

 Параска: Тож зичим: щоб балаканина ця збулася!

 Вам кланяються баби Парася і Палазя!

(Кланяються і виходять)

ВЕДУЧИЙ 1.    А зараз про свого вірного друга вам розкажуть і заспівають учениці 5 класу

 Ведучий 2.    Свято закінчується, а ми завжди чекаємо вас у бібліотеці. Спасибі всім, хто сьогодні був разом із нами.

ВЕДУЧИЙ 1.   Заходьте!

Не оминайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки,

Нема прекрасніших доріг,

Ніж в цей вселюдський храм науки

УРОК ГЕОГРАФІЇ У 6 КЛАСІ НА ТЕМУ "ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА"

Мета: формування знань про льодовики та їх різновиди; продовження розвитку вмінь працювати з картами атласу, визначати географічне положення об’єктів; сприяння розумінню процесів утворення льодовиків і вічної мерзлоти, значення льодовиків у формуванні клімату планети.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручники, фізична карта світу, рисунки, ребус, фотографії, відеосюжети «Утворення льодовиків».

Опорні поняття: вода, лід, сніг, річка, озеро.

Базові поняття: льодовик, гірські та покривні льодовики, багаторічна мерзлота.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Соьгоднішній наш урок буде незвичайний, це урок-наукова експедиція на тему «ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА». Для початку давайте згадаємо як називається водна оболонка планети? Гідросфера. А які ж властивості води?

Учень.

Вода - особлива речовина, в неї немає ні смаку, ні кольору, вона прозора, немає запаху.  Мало сказати, що вона необхідна для життя, вона – саме життя. Це найбільше багатство у світі.

Учитель. Вода – чудо природи: де є вода – там життя. В одній єгипетській піраміді, в могильнику фараона знайшли зерна пшениці,які пролежали там близько 5 тисяч років, але досить було їх зволожити і вони проросли.

     В давнину різні народи поклонялись воді, обожнювали її. Так за міфами стародавніх греків водами керували наймогутніші боги. На суші хмарами відав Зевс, а на морі його брат Посейдон. У стародавньому Римі міфічним богом морів був Нептун.

     На які складові поділяється гідросфера? (3слайд)

Учень. До гідросфери належать води Світового океану – 96,5%; води суходолу: річки, озера, болота, підземні води, льодовики, які займають – 3,5% і вода в атмосфері у вигляді водяної пари, хмар і опадів.

Учитель. Подумайте у яких станах може перебувати вода?(4 слайд) (твердий, рідкий, газоподібний). В природі здійснюється кругообіг води. Хто нам про нього розкаже?

(5 слайд)

Учень. Спочатку випаровується вода з поверхні океану, потім конденсується водяна пара в атмосфері, після чого переноситься вітром на суходіл, де випадає у вигляді дощу, снігу на землю. Частина просочується крізь гірські породи, частина стікає в річки, озера і болота, річки назад повертають цю воду в океан.

Учитель. Ми з вами вже вивчили річки, озера, затоки, протоки, моря, океани, тож давайте перевіримо ваші знання.

1.     Назвати і показати на карті океани світу

2.     Показати кольорові моря

3.     Показати найбільші протоки (2 учні)

4.     Показати найбільші затоки (2 учні)

5.     Показати річки і сказати куди вони впадають: Дніпро, Ніл, Міссісіпі, Амазонка, Волга.

     Згадаймо з яких частин складається річка:

Простяглась уздовж річки звивиста рівнина

Називають її скрізь – річкова долина

Підчас повені вода наступа, як лава

А затоплена земля – річкова заплава

Річка і притоки всі наче мікросхема.

Але в дійсності вони – річкова система

Учитель. А зараз ми пограємо у гру «Мікрофон»

1.     Місце, де річка бере свій початок? (Витік)

2.     Кордон між басейнами річок? (Вододіл)

3.     Виходи твердих гірських порід на дні річки (Пороги)

4.     Яка найдовша річка в світі? (Ніл)

5.     Місце, де річка впадає у море, озеро, океан (Гирло)

6.     Великий виступ складений твердими породами на шляху річки (Водоспад)

7.     Найвищий водоспад (Анхель, р. Оріноко 1054 м.)

8.     Найвищий рівень води в річці, який наступає щороку в певний час від танення снігу (Повінь)

9.     Найширший водоспад (Ніагарський)

10.                       Найнижчий рівень води в річці (Межень)

На карті показати кольорові річки:

1.     Білий Ніл

2.     Голубий Ніл

3.     Оранжева

4.     Нігер (чорна)

5.     Колорадо (червона)

6.     Хуанхе (жовта)

А тепер згадаємо, що таке озеро?

Озеро – природна заглибина на суходолі, заповнена водою.

Які розрізняють озера за походженням улоговин?

1.     Тектонічні – утворюються в місцях розломів та опускань земної кори

(Байкал – найглибше, чисте)

2.     Залишкові – залишки давніх морських басейнів, які зникли мільйони років (Каспійське, Аральське море-озеро)

3.     Льодовикові – улоговини яких виорані давніми льодовиками на півночі Євразії та Північної Америки (озера Фінляндії)

4.     Загатні – що виникли після перегородження долини гірської річки брилами, які обвалилися з гір (Синевір в Українських Карпатах)

5.     Лиманні (Ялпуг)

Про походження Сарезького озера на Памірі – нам розкаже учень…

     Лютого вночі 1911 року мешканці верхів'я прокинулися від неймовірного гулу, який йшов із глибини землі. З вершини летіли гігантські брили скель. Перелякані люди почувались як на великих хвилях, під ногами ходив грунт. Почався сильний землетрус і над селом декілька днів кружляла пилюка. А коли пилюка розсілась люди  побачили велику кам’яну стіну з висотою пів кілометра. Стіна перекрила бурхливу річку. Так народилось на Памірі Сарезьке озеро.

Учитель. За солоністю вод озера поділяються на прісні і солоні. Чим цікаве о. Балхаш

Учень. У західній частині озера вона прісна, а у східній – солона, тому що західну частину впадає кілька річок, які опріснюють озеро. А в східну не впадають річки і вода там залишається солоною

Учитель. А чим цікаве Мертве море?

Учень. Це найсолоніше озеро світу. Його солоність сягає 400 проміле. Це мертвий край, де немає ні трави, ні птахів. Вода, як густий розсіл, 400 грамів солі в літрі води. Коли з річки Йордан запливає риба, вона гине вже через хвилину. В такому озері неможливо потонути.

 Учитель. Відгадайте загадку: Не вода, не суходіл, і на лодці не попливеш, і ногами не підеш (Болото)

Що таке болото, які існують типи боліт? (Болото – надмірно зволожена ділянка суходолу з шаром торфу, не менш, як 30 см.; низинні, верхові і перехідні).

Скільки відсотків займають болота і де їх найбільше? (5%, найбільші за площею розташовані в Росії в західному Сибірі)

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Дивуй!»

Чи знаєте ви, де знаходяться основні запаси прісних вод на Землі? Не в річках, і не в озерах, а в льодовиках, які на сьогодні займають 11 % суші. Вода в льодовиках ніби «законсервована» на випадок зміни кліматичних умов. Настало похолодання — площа льодовиків збільшилась. У льодовиковий період покриви льоду займали майже 1/3 суші! Унаслідок потепління, наприклад сьогодні, площа льодовиків скорочується. Що ж являють собою льодовики? Які процеси регулюють зміну їх площі? Чи можливий на Землі новий льодовиковий період? Відповісти на ці запитання ви зможете сьогодні на уроці.(6 слайд)

IV. Вивчення нового матеріалу

Лід звичайно бачили всі, а льодовик – ні. Сьогодні і в нас є можливість не просто побачити льодовики, а ще й дослідити, як вони утворюються,, яку роботу виконують, яке мають значення. Для того щоб це здійснити треба вирушити в уявну мандрівку. Тема нашого уроку – наукової експедиції «ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА». Як у кожній науковій експедиції ми повинні діяти злагоджено, знати кінцеву мету, діяти за певним планом. (7 – 12 слайд)

1.     Гірські льодовики

2.     Робота, яку виконують льодовики

3.     Покривні льодовики

4.     Утворення айсбергів

5.     Багаторічна мерзлота

    

     Льодовиків у нашій місцевості немає, бо льодовик – це лід, який накопичується, не тане багато-багато років. Чи можлива в нас така ситуація? (Ні!). А де є такі умови? (У горах, у полярних районах, 13 слайд). Чому в горах(Бо вершини гір знаходяться на кілька сотень, а то й тисяч метрів вище рівня моря). Існує така закономірність, що з висотою температура повітря на кожну 1000 метрів знижується на 6 градусів Цельсія.

Запис на дошці:     ↑ на 1000 метрів – t^о ↓ на 6^оС.

     Отже ми можемо припустити, що в горах утворюються льодовики, бо на їх вершинах значно холодніше, ніж біля підніжжя. Щоб це перевірити вирушаємо у гори. Які гори є в нашій країні? (Карпати, Кримські). Хто з вас побував у Карпатах? А хотіли б побувати? Тоді вирушаємо. Який вид транспорту оберемо? Найкраще милуватися краєвидами Землі із повітряної кулі. (14 – 18 слайд)

1 зупинка. Карпатські гори. Виявляється карпатські гори не вкривають льодовики, сніг на їх вершинах тане щовесни. У чому ж причина? (Гори не достатньо високі). Яка висота найвищої вершини? (Говерла, 2011 метрів.)

Висновок. Записуємо у зошити «У Карпатських горах льодовики не утворюються» , Тож спрямуємо свою повітряну кулю до Кавказу

2 зупинка. (19 слайд) Кавказькі гори. Тут багато засніжених вершин, навіть найспекотнішого літнього дня. Показати найвищу вершину Кавказу – Ельбрус.

     Тут сніг, який випадає взимку не тане ні на весні, ні влітку. Він накопичується, сприсовується і перетворюється на лід. Чому сніг на вершинах не тане? Бо температура повітря не піднімається вище за 0^оС.

Висновок. Записуємо в зошит. «Лінія, вище якої сніг може накопичувати й утворювати льодовик називається сніговою лінією». Льодовики, які розміщені на вершинах і схилах гір, називаються гірськими. Наприклад у Гімалаях, Альпах,Андах, на Кавказі. Найбільший льодовик знаходиться на Алясці – льодовик Беринга, 220 км завдовжки. Виявляється льодовики не лежать на одному місці, а під дією сили тяжіння постійно рухаються, від 40 метрів до 14 кілометрів за рік, чим крутіші схили, тим більша швидкість. Язики льодовиків сповзаючи тануть (20 слайд). Звідси починаються багато річок. Гірські льодовики виконують велику роботу. (21 слайд) Під час свого руху вони руйнують, переносять, відкладають велику кількість гірських порід.

Висновок. Запис у зошити «Місце, де відбувається накопичення гірських порід називається мореною». Кавказькі гори досить високі, тому там утворюються льодовики.  

Вчитель. Наша повітряна куля рухається далі на південь до екватора. Око милують краєвиди месопотамської низовини, пустель Аравійського півострова, Червоного моря. Стає все спекот ніше. Нарешті ми перетинаємо екватор і ось перед нами височіє гора – це ж згаслий вулкан Кіліманджаро

3 зупинка. Вулкан Кіліманджаро. Але що це? Не може бути. Ця гора вкрита льодовиковою шапкою. Поблизу екватор, одне з найтепліших місць на Землі, то чи можливо, щоб гори тут були вкриті льодом? Нам треба зробити посадку і зробити своє перше дослідження. Чи може на екваторі випадати сніг? Насамперед виміряємо температуру повітря біля підніжжя гори.. за допомогою якого приладу ми це зробимо? (Термометр). Температура повітря біля підніжжя +25^оС. а яку висоту має вулкан? 5895 метрів. Пропоную заокруглити цю цифру для зручності обчислень до 6 тис метрів. Оскільки нам відомо, що з підняття на кожну 1000 метрів температура повітря знижується на 6^оС, то зниження температури відбудеться 6 разів. Тепер дізнаємося на скільки градусів змінитися температура з висотою

6 тис*6^о = 36^оС

+25^о-36^о= -11^о

а за таких умов сніг не може розтанути, тому на вершині Кіліманджаро утворився льодовик. Тож наше дослідження пройшло успішно. Час вирушати в путь.

4 зупинка. Антарктида. Нарешті перед нами простори суцільного льоду. Куди ми потрапили? Чому так холодно? Це Антарктида – льодовий материк, який покритий потужним шаром льоду. Іноді його товщина досягає 4000 метрів. На Антарктиді заборонена будь яка господарська діяльність, тут немає постійного населення, діє 39 наукових станцій 18 держав. З 1996 року почала діяти й українська антарктична станція «Академік Вернадський», яка була подарована Україні урядом Великобританії

Висновок. Запис у зошит «Льодовики, які вкривають великі території і мають велику потужність, називають покривними». (22 – 23 слайд) . Отже ми знаємо, що льодовики бувають 2 типів: гірські і покривні. Крім Антарктиди подібним льодовиковим шаром вкритий і найбільший острів Гренландія (24 – 25 слайд).

     Як позначають льодовики на карті? Поглянемо в умовні позначення. Льодовики зображують на карті білим кольором.

Учень. Льодовики сповзають у море. У воді відламуються й утворюються айсберги – великі брили льоду, що вільно плавають в океані, близько 90% об’єму айсберга знаходиться під водою. Найбільше айсбергів трапляється в океанах навколо Антарктиди поблизу острова Гренландія. Вони можуть досягати велетенських розмірів, сотні кілометрів у довжину і десятки в ширину. Зіткнення суден з айсбергами дуже небезпечне, мабуть кожен з вас чув про трагедію, яка сталася на початку 20 століття із судном Титанік. (26 – 27 слайди)

Учитель. Найбільшу небезпеку становить невидима підводна частина айсберга, проте вони й можуть бути корисними. Адже це великі консерви прісної води, які можна використовувати у водо дефіцитних районах планети. Уже здійснюються проекти транспортування великих айсбергів на буксирі аж до Перської затоки.

Висновок. Отже Антарктиду вкривають покривні льодовики. Більше про них знають учені – гляціологи, які займаються вивченням льоду на Землі.

Учитель. У природі лід зустрічається не тільки на поверхні Землі, але і в її товщі. У Північній частині Євразії і Північній Америці іноді знаходять рештки давніх тварин – мамонтів. Як же вони збереглися до наших днів? (28 слайд). Зберегла рештки мамонтів багаторічна мерзлота (29 слайд) читати.

     В Північній Америці вона займає 25% площі материка, вона не заважає росту дерев, однак їх коріння не йде в глиб Землі, а розгалужується в різні боки (30 слайд)

V. Закріплення вивченого матеріалу

Ось і настав час повертатися додому. Щоб не було сумно на зворотному шляху на закріплення сьогоднішньої теми ми відгадаємо кросворд.

1.     Учені, що займаються вивченням льоду (гляціологи)

2.     До якої затоки буксирують айсберги (Перської)

3.     Місце, де відбувалося накопичення гірських порід (Морена)

4.     Вода у твердому стані (Лід)

5.     Головна складова всіх частин гідросфери (Вода)

6.     Кіліманджаро – це згаслий (Вулкан)

7.     Найдовший льодовик (Беринга)

8.     У яких горах не буває льодовиків (Карпатських)

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Позначити на контурній карті території, де є гірські та покривні льодовики.

Додатковий матеріал до уроку

• Найбільшу кількість води «доливають» у Світовий океан льодовики Арктики й Антарктики — 250 км3. Відбувається це внаслідок потеп-ління клімату нашої планети, що спостерігається останнім часом.

• Загальна маса айсбергів, що відокремлюються від шельфових льодовиків Антарктиди, становить 1,5 трлн т, а тих, що утворюються в Арктиці,— 250 млрд т. Загалом, за підрахунками вчених, маса айсбергів, які плавають у водах Світового океану, становить колосальну цифру — 7 трлн 650 млрд т.

• Найбільший з айсбергів, який був зафіксований у 1956 р., мав приблизно 385 км у довжину та 111 км у ширину, а площу — 31 тис. км2. Середня тривалість існування айсбергів — близько чотирьох років.

• Гірські льодовики рухаються значно швидше, ніж покривні. Кавказькі льодовики спускаються за добу в середньому на 5–10 см, альпійські — на 10–40 см, памірські — на 60–80 см. «Найбільш швидкохідними» є льодовики Тянь-Шаню: вони просуваються на метр за добу.

• На Памірі знаходиться величезний льодовик Федченка. Його довжина перевищує 70 км, а ширина дорівнює 1700–3100 м. Якби льодовик раптом розтанув, то в Центральній Азії розлилося б море, за величиною, як Аральське. На льодовику багато років працюють зимівники-дослідники. Відважні спостерігачі щоденно стежать за тим, що відбувається на цій найбільшій річці гірського льоду. Їх робота дуже важлива: льодовики — гігантські «кухні погоди», що впливають на клімат значних за площею областей. Науково-дослідні станції працюють на багатьох льодовиках планети.