УРОК ГЕОГРАФІЇ У 6 КЛАСІ НА ТЕМУ "ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА"

Мета: формування знань про льодовики та їх різновиди; продовження розвитку вмінь працювати з картами атласу, визначати географічне положення об’єктів; сприяння розумінню процесів утворення льодовиків і вічної мерзлоти, значення льодовиків у формуванні клімату планети.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручники, фізична карта світу, рисунки, ребус, фотографії, відеосюжети «Утворення льодовиків».

Опорні поняття: вода, лід, сніг, річка, озеро.

Базові поняття: льодовик, гірські та покривні льодовики, багаторічна мерзлота.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Соьгоднішній наш урок буде незвичайний, це урок-наукова експедиція на тему «ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА». Для початку давайте згадаємо як називається водна оболонка планети? Гідросфера. А які ж властивості води?

Учень.

Вода - особлива речовина, в неї немає ні смаку, ні кольору, вона прозора, немає запаху.  Мало сказати, що вона необхідна для життя, вона – саме життя. Це найбільше багатство у світі.

Учитель. Вода – чудо природи: де є вода – там життя. В одній єгипетській піраміді, в могильнику фараона знайшли зерна пшениці,які пролежали там близько 5 тисяч років, але досить було їх зволожити і вони проросли.

     В давнину різні народи поклонялись воді, обожнювали її. Так за міфами стародавніх греків водами керували наймогутніші боги. На суші хмарами відав Зевс, а на морі його брат Посейдон. У стародавньому Римі міфічним богом морів був Нептун.

     На які складові поділяється гідросфера? (3слайд)

Учень. До гідросфери належать води Світового океану – 96,5%; води суходолу: річки, озера, болота, підземні води, льодовики, які займають – 3,5% і вода в атмосфері у вигляді водяної пари, хмар і опадів.

Учитель. Подумайте у яких станах може перебувати вода?(4 слайд) (твердий, рідкий, газоподібний). В природі здійснюється кругообіг води. Хто нам про нього розкаже?

(5 слайд)

Учень. Спочатку випаровується вода з поверхні океану, потім конденсується водяна пара в атмосфері, після чого переноситься вітром на суходіл, де випадає у вигляді дощу, снігу на землю. Частина просочується крізь гірські породи, частина стікає в річки, озера і болота, річки назад повертають цю воду в океан.

Учитель. Ми з вами вже вивчили річки, озера, затоки, протоки, моря, океани, тож давайте перевіримо ваші знання.

1.     Назвати і показати на карті океани світу

2.     Показати кольорові моря

3.     Показати найбільші протоки (2 учні)

4.     Показати найбільші затоки (2 учні)

5.     Показати річки і сказати куди вони впадають: Дніпро, Ніл, Міссісіпі, Амазонка, Волга.

     Згадаймо з яких частин складається річка:

Простяглась уздовж річки звивиста рівнина

Називають її скрізь – річкова долина

Підчас повені вода наступа, як лава

А затоплена земля – річкова заплава

Річка і притоки всі наче мікросхема.

Але в дійсності вони – річкова система

Учитель. А зараз ми пограємо у гру «Мікрофон»

1.     Місце, де річка бере свій початок? (Витік)

2.     Кордон між басейнами річок? (Вододіл)

3.     Виходи твердих гірських порід на дні річки (Пороги)

4.     Яка найдовша річка в світі? (Ніл)

5.     Місце, де річка впадає у море, озеро, океан (Гирло)

6.     Великий виступ складений твердими породами на шляху річки (Водоспад)

7.     Найвищий водоспад (Анхель, р. Оріноко 1054 м.)

8.     Найвищий рівень води в річці, який наступає щороку в певний час від танення снігу (Повінь)

9.     Найширший водоспад (Ніагарський)

10.                       Найнижчий рівень води в річці (Межень)

На карті показати кольорові річки:

1.     Білий Ніл

2.     Голубий Ніл

3.     Оранжева

4.     Нігер (чорна)

5.     Колорадо (червона)

6.     Хуанхе (жовта)

А тепер згадаємо, що таке озеро?

Озеро – природна заглибина на суходолі, заповнена водою.

Які розрізняють озера за походженням улоговин?

1.     Тектонічні – утворюються в місцях розломів та опускань земної кори

(Байкал – найглибше, чисте)

2.     Залишкові – залишки давніх морських басейнів, які зникли мільйони років (Каспійське, Аральське море-озеро)

3.     Льодовикові – улоговини яких виорані давніми льодовиками на півночі Євразії та Північної Америки (озера Фінляндії)

4.     Загатні – що виникли після перегородження долини гірської річки брилами, які обвалилися з гір (Синевір в Українських Карпатах)

5.     Лиманні (Ялпуг)

Про походження Сарезького озера на Памірі – нам розкаже учень…

     Лютого вночі 1911 року мешканці верхів'я прокинулися від неймовірного гулу, який йшов із глибини землі. З вершини летіли гігантські брили скель. Перелякані люди почувались як на великих хвилях, під ногами ходив грунт. Почався сильний землетрус і над селом декілька днів кружляла пилюка. А коли пилюка розсілась люди  побачили велику кам’яну стіну з висотою пів кілометра. Стіна перекрила бурхливу річку. Так народилось на Памірі Сарезьке озеро.

Учитель. За солоністю вод озера поділяються на прісні і солоні. Чим цікаве о. Балхаш

Учень. У західній частині озера вона прісна, а у східній – солона, тому що західну частину впадає кілька річок, які опріснюють озеро. А в східну не впадають річки і вода там залишається солоною

Учитель. А чим цікаве Мертве море?

Учень. Це найсолоніше озеро світу. Його солоність сягає 400 проміле. Це мертвий край, де немає ні трави, ні птахів. Вода, як густий розсіл, 400 грамів солі в літрі води. Коли з річки Йордан запливає риба, вона гине вже через хвилину. В такому озері неможливо потонути.

 Учитель. Відгадайте загадку: Не вода, не суходіл, і на лодці не попливеш, і ногами не підеш (Болото)

Що таке болото, які існують типи боліт? (Болото – надмірно зволожена ділянка суходолу з шаром торфу, не менш, як 30 см.; низинні, верхові і перехідні).

Скільки відсотків займають болота і де їх найбільше? (5%, найбільші за площею розташовані в Росії в західному Сибірі)

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Дивуй!»

Чи знаєте ви, де знаходяться основні запаси прісних вод на Землі? Не в річках, і не в озерах, а в льодовиках, які на сьогодні займають 11 % суші. Вода в льодовиках ніби «законсервована» на випадок зміни кліматичних умов. Настало похолодання — площа льодовиків збільшилась. У льодовиковий період покриви льоду займали майже 1/3 суші! Унаслідок потепління, наприклад сьогодні, площа льодовиків скорочується. Що ж являють собою льодовики? Які процеси регулюють зміну їх площі? Чи можливий на Землі новий льодовиковий період? Відповісти на ці запитання ви зможете сьогодні на уроці.(6 слайд)

IV. Вивчення нового матеріалу

Лід звичайно бачили всі, а льодовик – ні. Сьогодні і в нас є можливість не просто побачити льодовики, а ще й дослідити, як вони утворюються,, яку роботу виконують, яке мають значення. Для того щоб це здійснити треба вирушити в уявну мандрівку. Тема нашого уроку – наукової експедиції «ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА». Як у кожній науковій експедиції ми повинні діяти злагоджено, знати кінцеву мету, діяти за певним планом. (7 – 12 слайд)

1.     Гірські льодовики

2.     Робота, яку виконують льодовики

3.     Покривні льодовики

4.     Утворення айсбергів

5.     Багаторічна мерзлота

    

     Льодовиків у нашій місцевості немає, бо льодовик – це лід, який накопичується, не тане багато-багато років. Чи можлива в нас така ситуація? (Ні!). А де є такі умови? (У горах, у полярних районах, 13 слайд). Чому в горах(Бо вершини гір знаходяться на кілька сотень, а то й тисяч метрів вище рівня моря). Існує така закономірність, що з висотою температура повітря на кожну 1000 метрів знижується на 6 градусів Цельсія.

Запис на дошці:     ↑ на 1000 метрів – t^о ↓ на 6^оС.

     Отже ми можемо припустити, що в горах утворюються льодовики, бо на їх вершинах значно холодніше, ніж біля підніжжя. Щоб це перевірити вирушаємо у гори. Які гори є в нашій країні? (Карпати, Кримські). Хто з вас побував у Карпатах? А хотіли б побувати? Тоді вирушаємо. Який вид транспорту оберемо? Найкраще милуватися краєвидами Землі із повітряної кулі. (14 – 18 слайд)

1 зупинка. Карпатські гори. Виявляється карпатські гори не вкривають льодовики, сніг на їх вершинах тане щовесни. У чому ж причина? (Гори не достатньо високі). Яка висота найвищої вершини? (Говерла, 2011 метрів.)

Висновок. Записуємо у зошити «У Карпатських горах льодовики не утворюються» , Тож спрямуємо свою повітряну кулю до Кавказу

2 зупинка. (19 слайд) Кавказькі гори. Тут багато засніжених вершин, навіть найспекотнішого літнього дня. Показати найвищу вершину Кавказу – Ельбрус.

     Тут сніг, який випадає взимку не тане ні на весні, ні влітку. Він накопичується, сприсовується і перетворюється на лід. Чому сніг на вершинах не тане? Бо температура повітря не піднімається вище за 0^оС.

Висновок. Записуємо в зошит. «Лінія, вище якої сніг може накопичувати й утворювати льодовик називається сніговою лінією». Льодовики, які розміщені на вершинах і схилах гір, називаються гірськими. Наприклад у Гімалаях, Альпах,Андах, на Кавказі. Найбільший льодовик знаходиться на Алясці – льодовик Беринга, 220 км завдовжки. Виявляється льодовики не лежать на одному місці, а під дією сили тяжіння постійно рухаються, від 40 метрів до 14 кілометрів за рік, чим крутіші схили, тим більша швидкість. Язики льодовиків сповзаючи тануть (20 слайд). Звідси починаються багато річок. Гірські льодовики виконують велику роботу. (21 слайд) Під час свого руху вони руйнують, переносять, відкладають велику кількість гірських порід.

Висновок. Запис у зошити «Місце, де відбувається накопичення гірських порід називається мореною». Кавказькі гори досить високі, тому там утворюються льодовики.  

Вчитель. Наша повітряна куля рухається далі на південь до екватора. Око милують краєвиди месопотамської низовини, пустель Аравійського півострова, Червоного моря. Стає все спекот ніше. Нарешті ми перетинаємо екватор і ось перед нами височіє гора – це ж згаслий вулкан Кіліманджаро

3 зупинка. Вулкан Кіліманджаро. Але що це? Не може бути. Ця гора вкрита льодовиковою шапкою. Поблизу екватор, одне з найтепліших місць на Землі, то чи можливо, щоб гори тут були вкриті льодом? Нам треба зробити посадку і зробити своє перше дослідження. Чи може на екваторі випадати сніг? Насамперед виміряємо температуру повітря біля підніжжя гори.. за допомогою якого приладу ми це зробимо? (Термометр). Температура повітря біля підніжжя +25^оС. а яку висоту має вулкан? 5895 метрів. Пропоную заокруглити цю цифру для зручності обчислень до 6 тис метрів. Оскільки нам відомо, що з підняття на кожну 1000 метрів температура повітря знижується на 6^оС, то зниження температури відбудеться 6 разів. Тепер дізнаємося на скільки градусів змінитися температура з висотою

6 тис*6^о = 36^оС

+25^о-36^о= -11^о

а за таких умов сніг не може розтанути, тому на вершині Кіліманджаро утворився льодовик. Тож наше дослідження пройшло успішно. Час вирушати в путь.

4 зупинка. Антарктида. Нарешті перед нами простори суцільного льоду. Куди ми потрапили? Чому так холодно? Це Антарктида – льодовий материк, який покритий потужним шаром льоду. Іноді його товщина досягає 4000 метрів. На Антарктиді заборонена будь яка господарська діяльність, тут немає постійного населення, діє 39 наукових станцій 18 держав. З 1996 року почала діяти й українська антарктична станція «Академік Вернадський», яка була подарована Україні урядом Великобританії

Висновок. Запис у зошит «Льодовики, які вкривають великі території і мають велику потужність, називають покривними». (22 – 23 слайд) . Отже ми знаємо, що льодовики бувають 2 типів: гірські і покривні. Крім Антарктиди подібним льодовиковим шаром вкритий і найбільший острів Гренландія (24 – 25 слайд).

     Як позначають льодовики на карті? Поглянемо в умовні позначення. Льодовики зображують на карті білим кольором.

Учень. Льодовики сповзають у море. У воді відламуються й утворюються айсберги – великі брили льоду, що вільно плавають в океані, близько 90% об’єму айсберга знаходиться під водою. Найбільше айсбергів трапляється в океанах навколо Антарктиди поблизу острова Гренландія. Вони можуть досягати велетенських розмірів, сотні кілометрів у довжину і десятки в ширину. Зіткнення суден з айсбергами дуже небезпечне, мабуть кожен з вас чув про трагедію, яка сталася на початку 20 століття із судном Титанік. (26 – 27 слайди)

Учитель. Найбільшу небезпеку становить невидима підводна частина айсберга, проте вони й можуть бути корисними. Адже це великі консерви прісної води, які можна використовувати у водо дефіцитних районах планети. Уже здійснюються проекти транспортування великих айсбергів на буксирі аж до Перської затоки.

Висновок. Отже Антарктиду вкривають покривні льодовики. Більше про них знають учені – гляціологи, які займаються вивченням льоду на Землі.

Учитель. У природі лід зустрічається не тільки на поверхні Землі, але і в її товщі. У Північній частині Євразії і Північній Америці іноді знаходять рештки давніх тварин – мамонтів. Як же вони збереглися до наших днів? (28 слайд). Зберегла рештки мамонтів багаторічна мерзлота (29 слайд) читати.

     В Північній Америці вона займає 25% площі материка, вона не заважає росту дерев, однак їх коріння не йде в глиб Землі, а розгалужується в різні боки (30 слайд)

V. Закріплення вивченого матеріалу

Ось і настав час повертатися додому. Щоб не було сумно на зворотному шляху на закріплення сьогоднішньої теми ми відгадаємо кросворд.

1.     Учені, що займаються вивченням льоду (гляціологи)

2.     До якої затоки буксирують айсберги (Перської)

3.     Місце, де відбувалося накопичення гірських порід (Морена)

4.     Вода у твердому стані (Лід)

5.     Головна складова всіх частин гідросфери (Вода)

6.     Кіліманджаро – це згаслий (Вулкан)

7.     Найдовший льодовик (Беринга)

8.     У яких горах не буває льодовиків (Карпатських)

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Позначити на контурній карті території, де є гірські та покривні льодовики.

Додатковий матеріал до уроку

• Найбільшу кількість води «доливають» у Світовий океан льодовики Арктики й Антарктики — 250 км3. Відбувається це внаслідок потеп-ління клімату нашої планети, що спостерігається останнім часом.

• Загальна маса айсбергів, що відокремлюються від шельфових льодовиків Антарктиди, становить 1,5 трлн т, а тих, що утворюються в Арктиці,— 250 млрд т. Загалом, за підрахунками вчених, маса айсбергів, які плавають у водах Світового океану, становить колосальну цифру — 7 трлн 650 млрд т.

• Найбільший з айсбергів, який був зафіксований у 1956 р., мав приблизно 385 км у довжину та 111 км у ширину, а площу — 31 тис. км2. Середня тривалість існування айсбергів — близько чотирьох років.

• Гірські льодовики рухаються значно швидше, ніж покривні. Кавказькі льодовики спускаються за добу в середньому на 5–10 см, альпійські — на 10–40 см, памірські — на 60–80 см. «Найбільш швидкохідними» є льодовики Тянь-Шаню: вони просуваються на метр за добу.

• На Памірі знаходиться величезний льодовик Федченка. Його довжина перевищує 70 км, а ширина дорівнює 1700–3100 м. Якби льодовик раптом розтанув, то в Центральній Азії розлилося б море, за величиною, як Аральське. На льодовику багато років працюють зимівники-дослідники. Відважні спостерігачі щоденно стежать за тим, що відбувається на цій найбільшій річці гірського льоду. Їх робота дуже важлива: льодовики — гігантські «кухні погоди», що впливають на клімат значних за площею областей. Науково-дослідні станції працюють на багатьох льодовиках планети.